Без назви (Дракон) (2017)
Рік
2017
Розміри
1750х850
Матеріали
Чорнило, Лайнери, Папір
Медіум
Графіка
У цій роботі мене цікавить не момент прояву сили, а її приховане існування. Дракон постає не як символ влади чи руйнування, а як образ внутрішнього потенціалу, який перебуває у стані спокою.
Його тіло згортається у замкнену форму, створюючи відчуття самодостатності та зосередженості. Вода стає простором тиші, де рух майже непомітний, але ніколи не припиняється повністю. Саме в таких станах накопичується енергія для майбутніх змін.
Мене приваблює думка, що найважливіші трансформації відбуваються не в момент дії, а в момент очікування. Коли зовні нічого не змінюється, всередині вже починається рух.
Ця робота є роздумом про приховану силу, терпіння та здатність залишатися вірним своїй природі навіть тоді, коли вона ще не проявилася повною мірою.
Придбати Без назви (Дракон) (2017)
Рік
2017
Розміри
1750х850
Матеріали
Чорнило, Лайнери, Папір
Медіум
Графіка
У цій роботі мене цікавить не момент прояву сили, а її приховане існування. Дракон постає не як символ влади чи руйнування, а як образ внутрішнього потенціалу, який перебуває у стані спокою.
Його тіло згортається у замкнену форму, створюючи відчуття самодостатності та зосередженості. Вода стає простором тиші, де рух майже непомітний, але ніколи не припиняється повністю. Саме в таких станах накопичується енергія для майбутніх змін.
Мене приваблює думка, що найважливіші трансформації відбуваються не в момент дії, а в момент очікування. Коли зовні нічого не змінюється, всередині вже починається рух.
Ця робота є роздумом про приховану силу, терпіння та здатність залишатися вірним своїй природі навіть тоді, коли вона ще не проявилася повною мірою.
Запитатись Без назви (Дракон) (2017)
Рік
2017
Розміри
1750х850
Матеріали
Чорнило, Лайнери, Папір
Медіум
Графіка
У цій роботі мене цікавить не момент прояву сили, а її приховане існування. Дракон постає не як символ влади чи руйнування, а як образ внутрішнього потенціалу, який перебуває у стані спокою.
Його тіло згортається у замкнену форму, створюючи відчуття самодостатності та зосередженості. Вода стає простором тиші, де рух майже непомітний, але ніколи не припиняється повністю. Саме в таких станах накопичується енергія для майбутніх змін.
Мене приваблює думка, що найважливіші трансформації відбуваються не в момент дії, а в момент очікування. Коли зовні нічого не змінюється, всередині вже починається рух.
Ця робота є роздумом про приховану силу, терпіння та здатність залишатися вірним своїй природі навіть тоді, коли вона ще не проявилася повною мірою.