Yulia Shchukina-Znak

Ця робота досліджує стан перебування у власній зоні комфорту - просторі, який дарує відчуття безпеки, але з часом починає стримувати розвиток. Фігура дівчини занурена у густе середовище квітів, що символізують тепло, звичність і внутрішній прихисток. Водночас змії, які огортають композицію, нагадують про невидимі обмеження та страх змін.

Коли комфорт перестає бути джерелом відновлення і стає пасткою. Подібно до теплої води, в якій приємно залишатися, цей стан непомітно затримує рух уперед, навіть тоді, коли зміни вже необхідні. Робота розповідає про внутрішню боротьбу між бажанням зберегти знайоме та потребою вийти за його межі.

Через поєднання органічних форм, квіткових мотивів і символічних образів досліджується крихка межа між безпекою та стагнацією, між прихистком і полоном.